Коментарі

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
olhamaria 
Ольга-Марія Сторунська 29 вересня 2010  Книга: папір чи пластик, або «Гутенберг проти кіборга»

Ви питали, чого бракує. Я б відповіла - чогось нового. Але ви обрали есеїстичну форму і абсолютно її дотримались, тож мій закид недоречний. Як казав один мій друг "глупо критикувати не-вірш за те, що це не вірш" (йшлось про блог запис, який розсварили як поганий вірш).

"Але ж і у електронній книзі є свої плюси" - фраза для рубрики "Здібні булочки" в "Друзі читача,) Це про що йдеться, про підручник з математики? Чи про те, що електронної книги є свої плюси?:)

Хибний штамп, що в метро читають тільки "легку" літературу. Зверніть увагу, чи не половина транспортних читачів - студенти, значна частина - гуманітарії. Тож груба класика там трапляється частенько,).

Влучний епізод із присвятою другу.

Але мене, захланного читача електронної книжки, ви не змусили навіть призадуматись,) бо мені з кавою чудово собі йде моя електронна книжка, і гортати зручніше.

Поки що конкуренцію з є-буком виграють лише книжки-артефакти. Навіть якщо невдовзі і навчаться добре відтворювати ілюстрації, нестандартну верстку, то є ж іще фактура паперу, оправи...

Усе – на мою думку: я не маю журналістської освіти, тож усе сказане ґрунтуєтья на моєму приватному розумінні, а не затверджених канонах:).

 
olhamaria 
Ольга-Марія Сторунська 28 вересня 2010  Літературний вінегрет: десяток анотацій

"Найпрофесійнішими" мені видались анотації Вікторії Слабковської: їй найкраще вдалось утриматись в рамках вимог до власне анотації і не зісковзнути в штампи (чим грішать тексти Аміда і Оленки Безнащук). Хоча спойлерити в анотації, звісно ж, неприпустимо!:) Це здалось найкумеднішим: молоді критики, як ви собі уявляєте, вам самим приємно буде читати книжку після того, як основну інтригу вбито просто до читання?!

Також, на мою думку (яка, здається, збігається з міркуваннями ІС) анотація - не місце для критичних закидів. Принаймні, сучасне книговидання сприймає анотацію як однозначно рекламний текст, хоча "якщо сто разів сказати халва - в роті солодко не стане". Тобто захвалювання без інтригуючої аргументації також віднесемо до хиб. Позитивним прикладом "славослов"я" на адресу автора, але цікавого й небанального, є анотація Ольги Петраш "на Ігоровича" (до слова, ця анотація і мені теж сподобалась. Неідеальна - бо, нмд, такий короткий текст має читатись легко, а тут - дещо перевантажено. Але красиво:))

Щодо fataniamorgana погоджуюсь із закидами Іри Джоли. Хоча, Ір, знала б ти пана Ніколаєва...)))

Віддала б перше місце і спокійно поставила у книжку анотацію Артура Біляшевича на "Голуба".

Офф: а пан Лурц - це жива людина? Я досі була щиро переконана, що таке от тролі - тільки за гроші%) Ну але тут-то їм нема чого робити...

 
 
 
 
 
 
 
 
shimma 
Вікторія Слабковська 27 вересня 2010  Літературний вінегрет: десяток анотацій

ооох, ну ми ж тугодуми, все нам треба підказувати))) Чесно, не додумалась, хоча деякі анотації здалися дуже непоганими. Одразу кажу, що погано про когось сказати просто не зможу, і взагалі дуже складно оцінювати об'єктивно, всі умнічки)Але, все-таки:

Оленка Безнащук. Януш Вишневський «Молекули емоцій».
Сподобалась і сама анотація,і те, що книга гарно підібрана і орієнтована на молодь. Добре окреслений жанр, достатньо для того, щоб зацікавити розкритий сюжет. До того ж, "Одиночество в сети" дає додатковий піар) Коротше, захотілося почитати)

Анотації Артура також сподобались, текст, може, й дійсно треба трохи розширити, але так зберігається інтрига)

У Амида сподобалась анотація на «Терезу Ракен» Еміля Золя. Гарний, інтригуючий початок, добре уявляється атмосфера, ну і порівняння зі "Злочином і карою" непогано дає розуміти настрій твору)

У Олі Петраш всі анотації здалися доволі красномовними) Подекуди, може, трохи важко читати, але я сама грішу довгими реченнями, тому не можу тут критикувати)
Ну і звісно посміялася з анотації на збірку поезій нашого улюбленого Ніколаєва :DD

 
 
 
 
 
 
 
previosСторінки: 212
← Ctrl